Якщо ви шукаєте віллу на Пхукеті, вам це запропонують — найімовірніше, у перші двадцять хвилин розмови. Формулювання майже завжди однакове: землю іноземцю купувати не можна, але можна зареєструвати тайську компанію, компанія купить ділянку, а компанією володітимете ви. Фрихолд, назавжди, можна передати дітям. Ми працюємо на острові з 2021 року, самі маємо тут нерухомість — і за цей час жодного об’єкта так не оформили, ні клієнтам, ні собі. Далі пояснюємо чому, без моралізаторства: як улаштована ця конструкція, чому її так охоче продають і де саме вона дає збій.
Як улаштована схема
Технічно це Thai Limited Company — звичайне тайське товариство з обмеженою відповідальністю. Земельний кодекс Таїланду (B.E. 2497) не дозволяє іноземцю володіти землею безпосередньо, а тайській юридичній особі — дозволяє. Щоб компанію вважали тайською, щонайменше 51% акцій мають належати громадянам Таїланду або тайським компаніям; іноземцю лишається 49%. Саме тут і виникає проблема, через яку ми взагалі пишемо цю статтю: іноземець вклав усі гроші й хоче повністю контролювати будинок, а акцій у нього менше половини. Цей розрив закривають не економікою, а юридичними милицями — і набір їх завжди приблизно однаковий, хоч би в якій фірмі ви реєструвалися.
- Привілейовані акції: тайські акціонери мають один голос на десять акцій, іноземець — один голос на кожну акцію. Формально тайцям належить 51% акцій, а фактично більшість голосів — в іноземця.
- Одноосібне директорство: іноземець стає єдиним директором із правом підпису, а тайські акціонери в управлінні взагалі не беруть участі.
- Безстрокові довіреності й підписані, але не датовані розпорядження про передачу акцій — щоб будь-коли замінити номінального акціонера.
- Застава акцій на користь іноземця або договір позики, за яким тайські акціонери «винні» йому вартість своєї частки.
- Іноді — листи, у яких тайські акціонери підтверджують, що не мають економічного інтересу в компанії і не претендують на дивіденди.
Чому ринок так любить цю схему
- У чаноті власником записано компанію — формально це фрихолд, безстроковий і без жодних продовжень.
- Немає незручної розмови «а що буде через тридцять років», яка неминуче виникає, коли йдеться про лізхолд.
- Продати можна не об’єкт, а всю компанію: одна угода, без реєстрації в Земельному департаменті і без збору за перехід права.
- Можна купити ділянку й будувати самому — з лізхолдом таку схему вибудувати складніше.
- Можна оформити кілька об’єктів на одну юрособу і не множити договори.
- І головне: слово «фрихолд» в оголошенні продає краще, ніж «лізхолд на 30 років». Продавцеві й агентові це вигідно сьогодні, а розбиратися з конструкцією доведеться вам — через п’ять–сім років.
Що саме з нею не так
Перегляньте цей перелік ще раз і зверніть увагу на логіку: кожен елемент існує саме для того, щоб позбавити тайських акціонерів усього, що за законом робить їх акціонерами, — голосу, доходу і ризику. Це і є визначення номінального володіння. Схема «сіра» не через недогляд регулятора: законодавець якраз і передбачав, що заборону обходитимуть у такий спосіб. Земельний кодекс прямо описує ситуацію, коли особа набуває землю від імені іноземця, і дає державі механізм примусового відчуження: статті 94 і 96 дозволяють зобов’язати власника продати таку землю у строк, який за законом становить від 180 днів до одного року. Окремо діє Закон про іноземний бізнес (Foreign Business Act, B.E. 2542): стаття 36 встановлює відповідальність тайця, який тримає акції замість іноземця, стаття 37 — відповідальність іноземця, який цим користується. Санкція за статтею 36 — до трьох років позбавлення волі, штраф від 100 000 до 1 000 000 THB або і те, й інше. Це не теоретична загроза: обвинувальні вироки за номінальними структурами Верховний суд Таїланду вже ухвалював — і щодо тайця-номінала, і щодо іноземця. Точні строки і суми за самим Земельним кодексом у різних джерелах наводять по-різному, тож за конкретними відповідями звертайтеся до тайського юриста, а не до агента.
- Звідки в тайських акціонерів гроші на оплату їхніх 51%: чи є виписки, доходи і податкова історія, співмірні із сумою.
- Чи отримували вони коли-небудь дивіденди і чи брали участь хоча б в одних зборах.
- Чи веде компанія хоч якусь діяльність, крім володіння будинком, у якому живе іноземець.
- Чи є виручка, співробітники, договори, внески на соціальне страхування — чи у звітності роками самі нулі.
- Чому в тайських акціонерів один голос на десять акцій, а в іноземця — один на кожну.
- Хто насправді заплатив за ділянку і будівництво: перекази з-за кордону видно в банківських формах FET, і для перевіряльника це найпростіший документ.
Що змінилося у 2026 році
Роками головним аргументом на користь схеми був не юридичний, а практичний: «так, формально не можна, але ніхто не перевіряє». У 2026 році цей аргумент перестав діяти. Нової заборони не запроваджували і законів не змінювали — змінилася практика їх застосування, і змінилася помітно. Нижче — що саме відбулося; перед будь-якою дією з компанією деталі варто перевірити заново, бо процес триває просто зараз.
- Накази DBD (Департаменту розвитку бізнесу): з 1 січня 2026 року реєстратор перевіряє банківські виписки і підтвердження джерела коштів під час реєстрації нової тайської компанії, а з 1 квітня ту саму вимогу поширили на зміни — передачу акцій, збільшення капіталу, зміну директорів.
- Травень 2026 року: Земельний департамент розіслав провінційним відділенням — за повідомленнями преси, усім 462 — вказівки перевіряти джерело коштів і фінансовий стан покупця в угодах понад певний поріг, а також періодично переглядати вже наявні компанії-землевласники.
- Масштаб у публікаціях називають різний: і понад 157 000 землевласників у вибірці, і близько 21 000 компаній під підозрою. Офіційно цих даних ніхто не зводив, але порядок цифр говорить сам за себе.
- Перевірки доручено завершити до грудня 2026 року, тобто це не фонова активність, а кампанія з чітким строком.
- Пхукет — серед пріоритетних регіонів: частка вілл, оформлених на тайські компанії, тут вища, ніж будь-де в країні.
- Що це означає на практиці: зареєструвати нову компанію для купівлі вілли стало дорожче й довше, і є реальний ризик отримати відмову, а будь-яка дія з уже наявною — передача акцій, зміна директора, збільшення капіталу — тепер проходить перевірку. Тихо продати об’єкт через зміну акціонерів, як це робили роками, уже не вдасться. Виходить пастка: схема працює, поки ви нічого не робите, і стає помітною саме тоді, коли вам треба з неї вийти.
Скільки це коштує, навіть якщо нічого не сталося
Відкладімо юридичні ризики й порахуймо гроші. Припустімо, перевірки вас оминули і все спокійно. Компанію однаково треба утримувати. Орієнтири на 2026 рік: реєстрація через юридичну фірму — 35 000–60 000 THB одноразово; бухгалтерський супровід — 3 000–8 000 THB на місяць; обов’язковий аудит — від 15 000 THB для компанії без операцій і 25 000–45 000 THB, якщо компанія справді працює; реєстраційна адреса і секретарські послуги — 6 000–20 000 THB на рік. Разом виходить 40 000–150 000 THB на рік, і це ще обережний сценарій. Порівняно з віллою за 25 000 000 THB суми несерйозні — але це не просто витрати, а зобов’язання. Аудит обов’язковий навіть для компанії, яка за рік не провела жодної операції. Річні збори треба провести протягом чотирьох місяців після закриття фінансового року, а звітність подати до DBD у встановлений строк після зборів. За пропущені строки передбачено штрафи: станом на 2026 рік — до 20 000 THB для компанії і до 50 000 THB особисто для директорів. Директор — ви, і ці штрафи випишуть вам, навіть якщо ваш бухгалтер просто забув про строки.
- Якщо компанія здає будинок в оренду, це виручка: облік, податок на прибуток, а якщо оборот перевищує 1 800 000 THB на рік, — ще й реєстрація платником ПДВ із щомісячною звітністю.
- Якщо компанія взагалі не веде діяльності, це вже саме собою тривожний сигнал для перевіряльника. Діяльності немає, а будинок є, і в ньому живе іноземець.
- Тайський акціонер — жива людина. Він може померти, і його 51% успадкує родина. Може поїхати й перестати відповідати на повідомлення. Може вирішити, що 51% акцій — це 51% будинку.
- Банки неохоче кредитують такі структури, а страховики в разі великого збитку ставлять незручні запитання — саме тоді, коли гроші потрібні найбільше.
- Ваші діти успадковуватимуть не будинок, а акції тайської компанії з номінальними акціонерами. Для спадкоємців це завдання на роки, з тайським юристом і вже без вашої участі.
- Коли ви змінюєте юридичну фірму, яка «веде» компанію, нова нерідко відмовляється брати її в такому вигляді. Це неприємний, але показовий сигнал.
Головне — як потім продати
Якщо ви запам’ятаєте з цієї статті лише один абзац, хай це буде цей. Віллу купують не назавжди: з нашого досвіду, реальний строк володіння на Пхукеті — п’ять–вісім років. Змінюються плани, діти, країна проживання, з’являється цікавіший об’єкт. І саме під час продажу схема виставляє рахунок. Хто купує віллу, оформлену на тайську компанію? Або покупець без юриста — і таких щороку меншає. Або покупець, який розуміє ризик і вимагає за нього знижку. Або тайський покупець, якому ваша компанія не потрібна: він захоче купити ділянку й будинок напряму, і тоді продавати доведеться не акції, а активи — зі збором за перехід права, спеціальним бізнес-податком 3,3%, який компанія сплачує незалежно від строку володіння, податком у джерела, а потім ще й із ліквідацією компанії. Що ми бачимо у своїх угодах: покупці, які приходять із тайським юристом, — а це майже всі, хто купує дорожче за 20 000 000 THB, — об’єкт із номінальною структурою або взагалі не розглядають, або пропонують на 10–20% менше, ніж за схожі об’єкти на лізхолді, і продаються такі вілли в півтора-два рази довше. Це наша оцінка за угодами, які ми вели або бачили, а не ринкова статистика: публічних даних про знижку через структуру ніхто не збирає. Але тенденція стабільна, і після весняних наказів 2026 року розрив став більшим, а не меншим.
Структура з номінальними акціонерами — питання не обережності, а арифметики. Купуйте, уже думаючи про те, як продаватимете: схема, від якої половина покупців відмовляється після першого ж запитання свого юриста, обходиться дорожче, ніж усе, що на ній можна заощадити.
Коли компанія виправдана і що ми пропонуємо натомість
- Виправдана: справжній операційний бізнес — готель, апарт-готель, ресторан, дайв-центр, компанія з управління нерухомістю. З виручкою, співробітниками, ліцензіями і звітністю, яку не соромно показати.
- Виправдана: портфель із кількох об’єктів, які здають в оренду, — діяльність очевидна й економічно зрозуміла без жодних довіреностей.
- Виправдана: партнерство зі справжнім тайським партнером, який вклав свої гроші, бере участь у рішеннях і отримує дивіденди. Тоді 51/49 відображає реальність, а не маскує її.
- Виправдані вузькі винятки, передбачені законом: структури, схвалені BOI (Радою з інвестицій Таїланду), або стаття 96 bis Земельного кодексу, яка дозволяє придбати до одного рай (rai) землі під житло за інвестиції близько 40 000 000 THB з дозволу Міністерства внутрішніх справ. На практиці її застосовують рідко, але це законний шлях, а не обхід.
- Простий тест: приберіть із конструкції довіреності, привілейовані акції і заставу акцій. Якщо вона й далі працює — це компанія. Якщо розсипається — це номінальна схема.
Для будинку на землі є два законні шляхи, і обидва ми використовуємо в роботі. Перший — зареєстрований у Земельному департаменті лізхолд на 30 років: право оренди вносять у чанот, і його бачать і покупець, і банк, і нотаріус спадкоємців; реєстраційний збір — близько 1,1% від суми оренди. Продовження — щоразу на 30 років — прописують у договорі, і тут ми говоримо прямо, без маркетингу: продовження — це договірне зобов’язання власника землі, а не автоматичне право, і формулу «30 плюс 30 плюс 30 дорівнює 90 років» слід розуміти як «30 років у чаноті і дві обіцянки в договорі». Другий шлях — розділення: земля в лізхолді, а будинок окремо у вашій власності, за дозволом на будівництво на ваше ім’я. З квартирою все простіше і чистіше: квартиру в кондомініумі купують у фрихолд у межах іноземної квоти (49% площі будинку), гроші надходять з-за кордону у валюті, банк видає форму FET, і у свідоцтві про право власності стоїть ваше ім’я, без посередників. На Пхукеті це найліквідніший формат: у Банг Тао (Bang Tao), Лаяні (Layan) і Камалі (Kamala) квартиру у фрихолді в середньому продають швидше, ніж віллу з будь-якою структурою, просто тому, що покупцеві не треба пояснювати, що саме він купує.
| Параметр | Компанія з номінальними акціонерами | Лізхолд на 30 років | Квартира у фрихолді |
|---|---|---|---|
| Юридичний ризик | Високий: обхід заборони, триває кампанія перевірок | Низький: механізм, прямо передбачений законом | Мінімальний: прямо дозволено законом про кондомініуми |
| Утримання структури | 40 000–150 000 THB на рік плюс особиста відповідальність директора | Немає: після реєстрації — лише збір під час продовження | Немає: лише внесок на утримання будинку |
| Ліквідність під час продажу | Низька: покупці з юристом відмовляються або просять знижку 10–20% | Середня: структура зрозуміла покупцям, банкам і юристам | Висока: найширше коло покупців |
| Строк | Формально безстроково, фактично — до першої перевірки або першого продажу | 30 років у чаноті плюс продовження за договором | Безстроково, ваше ім’я у свідоцтві на юніт |
| Хто записаний власником | Компанія; ви — через акції і довіреності | Власник землі; ваш лізхолд записано як обтяження | Ви |
Якщо ви вже купили через компанію
- 1
Зберіть документи й подивіться на них очима перевіряльника
Статут, списки акціонерів на всі дати, протоколи зборів, довіреності, договори позики і застави акцій, звітність за кожен рік, форми FET на всі перекази. Документи, яких не вдалося знайти, — це вже частина відповіді на запитання про ризик.
- 2
Оцініть, наскільки конструкція номінальна
Три ключові запитання: чи можуть тайські акціонери підтвердити джерело коштів на оплату своїх акцій, чи отримували вони дивіденди, чи веде компанія хоч якусь діяльність. Чим більше відповідей «ні», тим вищий ризик. Цю оцінку має давати тайський юрист — не агент і не бухгалтер компанії.
- 3
Закрийте борги зі звітністю
Пропущені аудити, непроведені збори, неподані форми виявляють першими, і штрафують за них незалежно від того, номінальна схема чи ні. Навести лад у звітності дешевше і швидше, ніж потім виправдовуватися.
- 4
Перевірте, чи на зв’язку ваші акціонери
Зв’яжіться з тайськими акціонерами, підтвердьте їхній статус, оновіть контакти й адреси. Якщо хтось недоступний або помер, розв’язувати це треба зараз, а не тоді, коли у вас на руках завдаток покупця і до угоди лишається сорок п’ять днів.
- 5
Вирішіть, що робити зі структурою
Варіантів три: залишити все як є, усвідомлюючи ризик; спробувати переоформити об’єкт на зареєстрований лізхолд, якщо дозволяють власник землі й обставини; продавати. У кожного варіанта свої податкові наслідки, і прорахувати їх мають юрист і бухгалтер разом — ще до першої розмови з покупцем. На підготовку об’єкта до продажу закладайте три–шість місяців; сама угода після цього займає три–шість тижнів.
Часті запитання
Через компанії купили десятки тисяч вілл, і нічого не сталося. Чому щось має статися зараз?+
Бо довгий час перевірки були формальними, і таких об’єктів накопичилося дуже багато. У 2026 році підхід змінився: накази DBD про перевірку джерела коштів, вказівки Земельного департаменту провінційним відділенням, доручення завершити перевірки до грудня 2026 року. Аргумент «так роблять усі» працює лише до першої кампанії — а вона вже триває, і Пхукет серед пріоритетів.
Я єдиний директор і в мене більшість голосів. Хіба компанія не моя?+
Юридично вона ваша на 49%, а фактична більшість голосів за 49% акцій — саме те, що інспектор сприйме як ознаку номінальної схеми. Чим ретельніше вибудувано механізм контролю, тим очевидніше, навіщо його вибудовували. Парадокс схеми в тому, що її сильна сторона і є її найбільшою вразливістю.
Лізхолд на 30 років — це ж не назавжди. Чим він кращий?+
Тим, що це передбачений законом інструмент, а не обхід заборони. Зареєстрований лізхолд вносять у чанот, його бачать банк, покупець і спадкоємці; він не вимагає утримувати юрособу і не ставить ваше право в залежність від чужих підписів. Продовження — це зобов’язання за договором, і чесний агент не гарантуватиме, що воно відбудеться автоматично. Але продати об’єкт із лізхолдом, записаним у чаноті, простіше і швидше, ніж акції компанії з номінальними акціонерами.
Скільки насправді коштує утримувати компанію заради однієї вілли?+
Орієнтир на 2026 рік — 40 000–150 000 THB на рік на бухгалтерію, обов’язковий аудит, реєстраційну адресу і звітність; якщо компанія не веде діяльності, — ближче до нижньої межі. Реєстрація через юридичну фірму — ще 35 000–60 000 THB одноразово. Платити доведеться щороку й без пропусків: штрафи за непроведені річні збори виписують і особисто директорові.
Чи можна переоформити об’єкт із компанії на лізхолд?+
Іноді можна, і ми таке робили. Усе залежить від того, кому належить земля, хто зараз серед акціонерів і які податки виникнуть, коли компанія передаватиме актив фізичній особі: збір за перехід права, спеціальний бізнес-податок 3,3% (компанія сплачує його незалежно від строку володіння), податок у джерела, а потім ліквідація компанії. Це завжди індивідуальний розрахунок, і починати його треба з юриста й бухгалтера, а не з оголошення про продаж.
Ви просто не хочете мати справу з об’єктами, оформленими на компанії?+
Навпаки, нам так складніше: значну частину вілл на острові оформлено саме так, і, відмовляючись від них, ми втрачаємо частину ринку й частину комісії. Але ми самі інвестуємо тут і дотримуємося простого правила: радимо клієнтам лише те, що купуємо собі. На компанію з номінальними акціонерами ми не оформили жодного власного об’єкта.
Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Закони й практика на Пхукеті змінюються, тому перед підписанням документів уточніть деталі для своєї ситуації.
Назад до журналу