Якщо ви відкриваєте компанію на Пхукеті або влаштовуєтеся в тайську фірму, шлях такий: віза Non-Immigrant B для в’їзду, дозвіл на роботу від Департаменту зайнятості, продовження візи на рік в імміграційному офісі в Пхукет-тауні, а далі — щорічне коло звітності. Схема відпрацьована, але влаштована зовсім не так, як очікують майже всі, хто має європейський досвід: віза і право працювати тут — два різні документи, які видають два різні відомства за різними вимогами, і один без одного нічого не вартий. Найбільші витрати — не збори, вони невеликі, а утримання компанії-спонсора: держава хоче бачити оплачений капітал, реальних тайських працівників у системі соціального страхування і справжню звітність. Нижче — розбір того, як це працює станом на 2026 рік, із цифрами, строками і моментами, на яких усе зазвичай застрягає. Візові вимоги в Таїланді змінюють наказами, а не законами, тому перед поданням звіртеся з актуальними правилами того офісу, куди йдете.
Non-B — це віза, а не дозвіл на роботу
Візу Non-Immigrant B оформлюють у консульстві або через електронну систему ще до в’їзду — змінити туристичний штамп на Non-B всередині країни, як правило, не можна. Варіантів два. Одноразова віза (single entry) діє три місяці й дає один перетин кордону з правом перебування 90 днів; збір — близько 2 000 THB. Багаторазова (multiple entry) діє рік, кожен в’їзд дає ті самі 90 днів, тож кожні три місяці доведеться виїжджати й в’їжджати знову; збір — орієнтовно 5 000 THB. Збори залежать від консульства і стягуються в місцевій валюті, тому фактична сума в Лондоні, Дубаї чи Куала-Лумпурі буде різною. Усередині країни Non-B перетворюється на річний дозвіл на перебування через продовження (extension of stay): імміграційний офіс продовжує його на рік від дати в’їзду за 1 900 THB. Але продовження дають тільки тоді, коли дозвіл на роботу вже на руках, а компанія подала звітність. Це ключовий момент: 90 днів після одноразового в’їзду — саме той час, за який треба встигнути отримати дозвіл на роботу. Не встигли — виїзд і нова віза.
Робота за наймом у тайській компанії і власна компанія
Сценарій перший — вас наймає тайська компанія. Тут майже всю паперову роботу бере на себе роботодавець: він видає лист-запрошення і пакет корпоративних документів для консульства і сам подає заяву на дозвіл на роботу. Від вас — диплом і довідка про відсутність судимості, зазвичай із перекладом тайською і легалізацією, медична довідка з тайської клініки і фотографії. Головне, що перевіряють особисто у вас, — зарплата. Орієнтовні мінімуми залежать від громадянства: близько 50 000 THB на місяць для громадян США, Великої Британії, країн ЄС, Австралії, Канади і Японії і менше — у діапазоні 25 000–35 000 THB — для низки інших країн. Ці пороги встановлюють внутрішні накази імміграційної служби, а не закон, тому їх варто уточнювати перед поданням. Важлива деталь: зарплата в документах — це та зарплата, з якої сплачують податок на доходи і соціальні внески, і під час продовження імміграційний офіс звіряє вашу декларацію із сумою в дозволі. 50 000 THB на папері за фактичних 20 000 — класична причина відмови.
Сценарій другий — компанія ваша. Тоді ви водночас акціонер, директор і працівник, і кожну з цих ролей держава перевіряє окремо. Тайську компанію з обмеженою відповідальністю реєструють у Департаменті розвитку бізнесу: щонайменше три акціонери й один директор; іноземцю може належати до 49% акцій без додаткових ліцензій. Понад 49% — це вже ліцензія на іноземний бізнес за Foreign Business Act, а для сервісних видів діяльності, зокрема посередництва з нерухомістю, її майже не видають. Саме звідси спокуса оформити тайську більшість на номінальних акціонерів — і саме від цього ми відраджуємо (докладніше нижче). Далі ви як директор самі подаєте заяву на дозвіл на роботу для себе. Винятку для власника немає: тайське законодавство не розрізняє найманого працівника і власника. Підписати договір, провести зустріч із клієнтом, прийняти платіж — формально все це робота, і формально без дозволу її виконувати не можна, навіть якщо фірма записана на вас.
Вимоги до компанії-спонсора
| Вимога | Звичайна тайська компанія | Компанія з пільгами BOI |
|---|---|---|
| Оплачений статутний капітал | 2 000 000 THB на один дозвіл; орієнтовно 3 000 000 THB, якщо більшість належить іноземцям і є ліцензія FBL | Вимога не застосовується |
| Тайські працівники | Чотири тайці, зареєстровані в системі соціального страхування, на одного іноземця | Співвідношення не застосовується; для великих виробничих проєктів діють окремі норми щодо частки тайського персоналу |
| Соціальне страхування | Реєстрація компанії як роботодавця; 5% сплачує роботодавець і 5% — працівник, з 2026 року база обмежена 17 500 THB на місяць | Те саме |
| Звітність | Щорічний аудит у ліцензованого тайського аудитора, подання звітів до DBD і податкової навіть за нульового обороту | Те саме плюс звітність щодо виконання умов пільг |
| Строк продовження візи | Рік | До двох років |
| Куди подавати | Окремо до Департаменту зайнятості Пхукета й до імміграційного офісу Пхукета | One Stop Service Center і система e-Expert — візу і дозвіл оформлюють разом |
Чотири тайські працівники — не формальність і не список прізвищ. Вони мають бути зареєстровані в системі соціального страхування, отримувати зарплату на рахунок і фігурувати в щомісячних звітах. Соціальні внески у 2026 році нараховують від бази до 17 500 THB на місяць: по 5% з роботодавця і з працівника, тобто максимум 875 THB з кожної сторони. Межу підвищили: до січня 2026 року база становила 15 000 THB, а максимум — 750 THB, і ці застарілі цифри досі трапляються в половині інструкцій в інтернеті. За затвердженим планом база зростатиме й далі — приблизно до 20 000 THB до кінця десятиліття. Водночас компанія зобов’язана вести бухгалтерію за тайськими стандартами, щомісяця звітувати про утриманий податок на доходи і соціальні внески, а раз на рік подавати фінансову звітність з аудиторським висновком, підписаним ліцензованим тайським аудитором. Аудит обов’язковий навіть для компанії, яка не веде діяльності й не має обороту. Це і є справжня ціна Non-B через власну фірму: не візові збори, а безперервний механізм звітності, який треба підтримувати щомісяця.
Дозвіл на роботу: чому без нього не можна працювати навіть у власній компанії
Дозвіл на роботу — документ Департаменту зайнятості на конкретну роботу: у ньому зазначено роботодавця, посаду, обов’язки та адресу робочого місця. Прив’язка жорстка. Якщо змінюєте роботодавця, посаду чи офіс, дозвіл треба змінити, а не просто повідомити; робота на посаді, якої в дозволі немає, формально є порушенням. З 13 жовтня 2025 року оформлення перевели в обов’язкову електронну систему e-Work Permit: паперову синю книжку замінив цифровий запис, заяву подають і оплачують онлайн. Збори фіксовані й невеликі — 100 THB за розгляд заяви плюс 750 THB за дозвіл строком до трьох місяців, 1 500 THB — від трьох до шести місяців і 3 000 THB — від шести місяців до року; продовження коштує 3 000 THB на рік. Дозвіл на роботу не може діяти довше за ваш дозвіл на перебування, тому вперше його часто видають до кінця 90-денного штампа, а на повний рік — уже після продовження візи. Починати працювати можна лише після того, як документ фізично видано: між схваленням і видачею зазвичай минає від одного до чотирьох тижнів.
- Після реформи 2022 року переліки професій, закритих та умовно відкритих для іноземців, налічують близько 40 позицій, з них приблизно 27 закрито повністю
- Робота гідом і екскурсоводом — одна з найзахищеніших професій на Пхукеті, біля пам’яток і на пляжах регулярно проводять перевірки
- Робота водієм: таксі, тук-тук, пасажирські та вантажні перевезення
- Тайський масаж, перукарські та косметичні послуги
- Вулична й ринкова торгівля, низка традиційних ремесел, зокрема різьблення по дереву
- Юридична практика і представництво в тайських судах
- Деякі професії відкриті умовно — бухгалтерія, інженерія, архітектура: допуск можливий за міждержавними угодами або за наявності тайської ліцензії
- Володіти компанією, яка надає такі послуги, іноземець може, а виконувати цю роботу особисто — ні. Роботодавця за іноземця на закритій посаді штрафують на суму до 100 000 THB за кожного
Порядок і строки: як це відбувається на Пхукеті
- 1
Реєстрація компанії або пропозиція від роботодавця
Компанію реєструють у Департаменті розвитку бізнесу: три акціонери, директор, оплачений капітал, печатка, постановка на податковий облік і реєстрація як роботодавця в системі соціального страхування. Якщо вас наймають, цей етап уже пройдено — вам потрібні пропозиція роботи і пакет корпоративних документів. Строк — 7–20 робочих днів, довше, якщо потрібна ліцензія.
- 2
Документи для консульства й отримання Non-B
Лист-запрошення, витяг із DBD, список акціонерів, баланс, свідоцтво платника ПДВ, копія паспорта директора, ваше резюме і диплом. Подати можна в консульстві або через електронну систему. Строк — від 3 до 10 робочих днів; у Куала-Лумпурі та Сінгапурі зазвичай швидше, ніж у Європі.
- 3
В’їзд, TM30 і медична довідка
Після заселення власник житла зобов’язаний подати TM30 протягом 24 годин — без цього запису не приймуть документів ні на продовження, ні на дозвіл на роботу. Медична довідка з тайської клініки про відсутність шести захворювань коштує 150–500 THB, її видають за один день.
- 4
Заява на дозвіл через e-Work Permit
Заяву подає роботодавець: трудовий договір, корпоративні документи, підтвердження оплати капіталу, список тайських працівників у системі соціального страхування, фотографії офісу і робочого місця, ваш диплом і довідка про відсутність судимості з перекладом. На Пхукеті заяву розглядають орієнтовно 7–15 робочих днів.
- 5
Продовження візи на рік в імміграційному офісі Пхукета
З виданим дозволом ідіть до імміграційного офісу в Пхукет-тауні: форма TM.7, фотографія, підтвердження TM30, податкові звіти та звіти компанії із соціального страхування, збір 1 900 THB. Нерідко спершу дають 30 днів на розгляд і лише потім — рік.
- 6
Дозвіл на повторний в’їзд до першого виїзду
Річне продовження анулюється, щойно ви виїжджаєте з країни без дозволу на повторний в’їзд (re-entry permit): 1 000 THB за одноразовий і 3 800 THB за багаторазовий. Оформлюють його в тому самому офісі, в аеропорту — дорожче. Саме так найчастіше й найприкріше втрачають рік перебування.
На чому процес зазвичай гальмує. Перше — легалізація документів: диплом і довідку про відсутність судимості треба перекласти тайською і легалізувати в консульстві та МЗС Таїланду, а це тижні, а не дні, тож починати треба до вильоту, а не на Пхукеті. Друге — TM30: якщо власник житла не подав повідомлення або помилився в адресі, вас відправлять оформлювати його заново, і день втрачено. Третє — капітал: імміграційна служба дивиться не на зареєстрований, а на оплачений статутний капітал і просить банківські підтвердження внесення. Четверте — сезон: у січні та квітні в імміграційному офісі Пхукета помітно більше людей, ніж в інші місяці, тож записуйтеся заздалегідь. Реально від реєстрації компанії до річного продовження минає два-три місяці, якщо документи підготували заздалегідь, і до п’яти-шести, якщо легалізацію почали вже після в’їзду. Планувати переїзд із дітьми і вступ до школи під цей строк без запасу не варто.
Продовження, 90-денний звіт, TM30 і дозвіл на повторний в’їзд
Річне продовження — не разова подія, а початок циклу. Кожні 90 днів перебування треба повідомляти про свою адресу — це так званий 90-денний звіт. Подати його можна за 15 днів до строку і не пізніше ніж через 7 днів після; вчасно — безкоштовно, із запізненням — штраф близько 2 000 THB, якщо подаєте особисто. Звіт приймають онлайн, через застосунок, поштою або особисто в імміграційному офісі Пхукета; онлайн-система періодично відмовляє без пояснень, тому залишати подання на останній день нерозумно. TM30 — повідомлення про те, де ви живете, і подає його не ви, а власник житла або готель — протягом 24 годин після заселення. На Пхукеті це на практиці головний біль орендаря: багато приватних власників про такий обов’язок просто не знають. Запис TM30 вимагають і під час продовження візи, і для 90-денного звіту, і під час оформлення довідок про місце проживання, тож перевірте, чи він є, у перший же місяць оренди. Дозвіл на повторний в’їзд потрібен перед будь-яким виїздом: без нього річний дозвіл на перебування згорає на кордоні, і весь ланцюжок — візу, продовження, дозвіл на роботу — доведеться збирати заново.
BOI, податки і звітність
Якщо ваш бізнес входить до переліку видів діяльності, які підтримує Рада з інвестицій (BOI), життя стає помітно простішим. Компанію з пільгами BOI звільняють від вимоги мати 2 000 000 THB капіталу на одного іноземця і від співвідношення «чотири тайці на одного іноземця»; візу і дозвіл на роботу оформлюють в одному вікні — через систему e-Expert і One Stop Service Center, а не по черзі у двох відомствах; продовження дають на строк до двох років замість року. Таким проєктам доступні пільги з корпоративного податку і право володіти землею під сам проєкт, а візова категорія тут своя — Non-Immigrant IB. Чесно про мінуси: отримати пільги BOI — окремий проєкт на кілька місяців, із бізнес-планом і захистом перед комісією, а потім від вас вимагатимуть виконувати заявлені умови. Невелике агентство чи локальний сервіс зазвичай не відповідає критеріям BOI: там чекають технологій, виробництва, розробки, експорту послуг. Більшості підприємців на Пхукеті залишається звичайний шлях — 2 000 000 THB капіталу і чотири зарплати.
Податок на доходи фізичних осіб у Таїланді прогресивний, шкала має вісім ступенів: перші 150 000 THB оподатковуваного доходу не оподатковують, далі 5% до 300 000, 10% до 500 000, 15% до 750 000, 20% до 1 000 000, 25% до 2 000 000, 30% до 5 000 000 і 35% понад цю суму. Базу визначають після вирахувань: для зарплати це 50% доходу, але не більше 100 000 THB, плюс особисте вирахування 60 000 THB і низка сімейних і страхових вирахувань. На практиці суми невеликі. За зарплати 50 000 THB на місяць, тобто 600 000 THB на рік, база після двох основних вирахувань становить 440 000 THB, а податок — близько 21 500 THB на рік; соціальні внески додають максимум 875 THB на місяць з вашого боку. Декларацію за формою PND.91 подають до кінця березня за попередній рік; для електронного подання строк зазвичай подовжують на кілька днів. Саме ці документи імміграційний офіс і перевіряє під час продовження: вашу декларацію з відміткою про сплату, щомісячні звіти компанії про утриманий податок і соціальні внески, звітність з аудиторським висновком і список працівників. Розбіжність між зарплатою в дозволі та в декларації — пряма підстава для відмови.
Ми самі пройшли і роботу за наймом, і власну компанію, тож скажу чесно: вирішують не візові збори, а одне запитання — чи готові ви утримувати справжню фірму з чотирма зарплатами, бухгалтером і аудитом. Якщо бізнесу в Таїланді немає, а потрібна надійна легальна підстава для тривалого перебування, Non-B — найгірший із можливих способів її отримати.
Скільки це коштує на рік і де починаються сірі схеми
| Стаття витрат | THB | Коментар |
|---|---|---|
| Реєстрація компанії (один раз) | 6 000–8 000 — державні збори, 35 000–80 000 — із юристом | Окремо — оплачений капітал 2 000 000 THB на одного іноземця: це не витрата, але гроші мають реально пройти через рахунок |
| Бухгалтерія | 54 000–180 000 | 4 500–15 000 THB на місяць залежно від обороту і того, чи зареєстрована компанія платником ПДВ |
| Річний аудит | 20 000–80 000 | Обов’язковий навіть за нульового обороту |
| Зарплати чотирьох тайських працівників | 530 000–860 000 | Від мінімальної зарплати на Пхукеті й вище; найбільша стаття витрат і головний фільтр усього сценарію |
| Соціальні внески за чотирьох працівників, частка роботодавця | до 42 000 | 875 THB на місяць за кожного за бази 17 500 THB |
| Віза Non-B і річне продовження | 3 900–6 900 | 2 000 за одноразову або 5 000 за багаторазову візу в консульстві плюс 1 900 за продовження |
| Дозвіл на роботу | 3 100 у перший рік, далі 3 000 | Разом зі 100 THB за розгляд заяви |
| Дозвіл на повторний в’їзд, медична довідка, інші збори | 1 200–4 500 | 1 000 або 3 800 за дозвіл на повторний в’їзд, 150–500 за довідку, 0 за вчасно поданий 90-денний звіт |
| Супровід агента (за бажанням) | 25 000–60 000 | Візи, дозвіл на роботу, запис до офісів, переклади |
| Non-B і дозвіл на роботу | DTV | LTR | Thailand Privilege | |
|---|---|---|---|---|
| Пряма вартість | Збори 5 000–9 000 THB на рік | близько 10 000 THB за п’ять років | близько 50 000 THB за десять років | від 650 000 THB за п’ять років, пакети до 5 000 000 THB за двадцять |
| Строк | Рік, продовження щороку | П’ять років, до 180 днів за в’їзд | Десять років, схема 5 плюс 5 | Від п’яти до двадцяти років залежно від пакета |
| Право працювати в Таїланді | Так, суворо в межах посади, зазначеної в дозволі | Ні; лише віддалена робота на іноземних замовників | Так, у категоріях для працівників, із цифровим дозволом на роботу | Ні; працювати можна лише з окремим дозволом |
| Що потрібно | Компанія-спонсор, 2 000 000 THB капіталу, чотири тайські працівники, мінімальна зарплата | 500 000 THB на рахунку плюс підтвердження зайнятості або договорів із замовниками | Для фахівців — дохід від 80 000 USD на рік (від 40 000 USD за наявності магістерського ступеня); для інвесторів — активи на 1 млн USD, зокрема 500 000 USD, вкладені в Таїланді, а вимоги до доходу з лютого 2025 року немає | Лише оплата членства |
| Звітність | 90-денний звіт, TM30, дозвіл на повторний в’їзд, податкова й корпоративна звітність | 90-денний звіт, TM30 | Звіт раз на рік замість 90-денного, окреме вікно обслуговування | 90-денний звіт, частину процедур бере на себе програма |
| Кому підходить | Тим, у кого є справжній бізнес або робота в тайській компанії | Віддаленим фахівцям і фрилансерам з іноземним доходом | Фахівцям із високим доходом та інвесторам | Тим, хто хоче довго жити в Таїланді, не працюючи тут, і готовий за це платити |
Часті запитання
Чи можна отримати Non-B, перебуваючи в Таїланді за туристичним штампом?+
Як правило, ні: саму візу Non-B видають консульства за межами країни, і на Пхукеті туристичну візу на неї не змінюють. Для окремих ситуацій є винятки, але вони потребують спеціального схвалення, і будувати на них план переїзду не варто. Реальний варіант — короткий виїзд до Куала-Лумпура, Сінгапура чи В’єнтьяна з повним пакетом корпоративних документів від компанії-спонсора.
Якщо компанія моя, чи потрібен мені дозвіл на роботу?+
Так. Тайське законодавство не робить винятку для власника: будь-яка робота на території країни потребує дозволу, і директор власної фірми оформлює його на себе, як звичайний працівник. Без дозволу навіть підписання договорів і зустрічі з клієнтами формально є порушенням, за яке загрожують штраф орієнтовно від 5 000 до 50 000 THB, депортація і заборона отримувати новий дозвіл.
Скільки насправді коштує утримувати компанію лише заради візи?+
З нашого досвіду на Пхукеті — від 700 000 до 1 200 000 THB на рік, якщо компанія справді платить чотири зарплати, веде бухгалтерію і проходить аудит. Візові збори та збори за дозвіл на роботу становлять менше одного відсотка цієї суми. Якщо бізнесу немає, економічно це найгірший спосіб отримати право на тривале перебування: DTV обходиться приблизно в 10 000 THB за п’ять років, тобто на два порядки дешевше.
Що буде з візою, якщо я звільнюся або закрию компанію?+
Дозвіл на роботу анулюють, а разом із ним втрачає підставу і річне продовження перебування. На практиці імміграційний офіс дає короткий строк на виїзд або зміну підстави, і відлічують його від дати припинення роботи, тож зволікати не можна. Якщо переходите до нового роботодавця, дозвіл не переноситься: потрібен новий, із новим пакетом документів від нової компанії.
Чи потрібен Non-B, щоб купити квартиру або віллу на Пхукеті?+
Ні. Для купівлі нерухомості не потрібні ні віза, ні дозвіл на роботу: іноземець оформлює квартиру в кондомініумі у фрихолд у межах іноземної квоти 49% площі будинку або віллу через зареєстрований лізхолд на 30 років, перебуваючи в країні на будь-якій законній підставі. Віза відповідає за право жити й працювати, а не за право володіти, і змішувати ці завдання — особливо через одну тайську компанію з номінальними акціонерами — погана ідея.
Чи дає Non-B шлях до постійного проживання?+
Формально так: заяву на постійне проживання розглядають, якщо ви маєте три й більше років безперервних річних продовжень, підтверджений дохід і сплачені податки, — у межах щорічних квот для кожного громадянства. На практиці це довга процедура з обмеженою кількістю місць, і будувати на ній план переїзду передчасно. Актуальні умови квоти уточнюйте в імміграційному бюро в рік подання.
Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Закони й практика на Пхукеті змінюються, тому перед підписанням документів уточніть деталі для своєї ситуації.
Назад до журналу